Природно-ресурсный потенциал Днепропетровской области
Рефераты >> География >> Природно-ресурсный потенциал Днепропетровской области

Є джерела мінеральних вод. Клімат помірно континентальний. Взимку часто бувають відлиги та значні морози з вітрами, влітку й навесні – суховії та пилові бурі. Тривалість вегетаційного періоду 210 днів.

На теріторії Дніпропетровської області – 145 річок, завдовжки понад 10 км. Річки належать до басейну Дніпра, який перетинає територію області. Основні його притоки: Оріль та Самара з Вовчою (ліві), Мокра Сура, Базавлук, Інгулець (праві). Річки рівнинного типу, переважно снігового живлення. Озер в області небагато, та й вони незначні за своїми розмірами. У межах області – частини Дніпродзержинського, Каховського а також Дніпровського водосховищ. Багато невелих водосховищ та ставків. Для постачання питної та технічної води районові Криворіжжя споруджено канал Дніпро-Кривий Ріг.

Грунт та рослинність.

У грунтовому покриві переважають звичайні й південні чорноземи, а також темно-каштанові, по долинах річок – чорноземно-лучні, дерново-лучні й піщані грунти. Майже вся територія області розорана. Природна різнотравно-типчакова і типчаково-ковилова рослинність трапляється по схилах балок і річкових долин. Ліси (заплавні, байрачні) і полезахісні лісові смуги займають 2,7 % території області. Найбільші масиви лісів – Самарський бір (дубово-сосновий) та Дібровський ліс (дуб, ясен, клен, липа). Область лежить у степовій зоні, де поєднуються північностепові підвищені та схилові, на крайньому південному заході – середньорівнинні та схилово підвищені природно-територіальні комплекси. На території області 123 природно-заповідні обєкти (загальна площа 13,5 тис. Га), у т.ч. 15 державних заказників (Кільченський, Солоний лиман, Балка Бандурка, Волошанська Дача, Грабівський і т.д.), три памятки природи. У зв’язку з високою концентрацією промислових підприємств особливе значення має охорона повітря, значні роботи проводяться по будівництву та реконструкції очисних споруд на великих промислових підприємствах.

Народне господарство

Дніпропетровщина –один з провідних районів залізорудної та марганцеворудної промисловості та чорної металургії, з розвинутою енергетикою, машинобудуванням, хімічною промисловістю, виробництвом будівельних матеріалів, високоінтенсивним сільським господарством, що спеціалізуєтся на вирощуванні зерна, соняшнику, овочів та м’ясо-молочному тваринництві.

Фауна

Фауна області представлена степовими і деякими лісовими тваринами (69 видів ссавців, 59 риб, 10 земноводних, 12 видів і підвидів плазунів, 246 видів птахів)[3]. З хижаків водяться вовк, лисиця, тхір, перевязка, куниця лісова та барсук.

Провідні галузі господарства Дніпропетровської області області, що роз­виваються під впливом її природно-ресурсного потенціалу

Промисловий комплекс області спирається на енергетичну базу, що включає місцеві (кам’яне вугілля, газ) та довізні паливні ресурси. Вугільна промисловість представлена виробництвом вугілля у Західному Донбасі. Діють Криворізька та Придніпровська ДРЕС, Дніпродзержинська ГЕС. Значного розвитку здобула гірничодобувна промисловість. Найбільші гірничо-збагачувальні комбінати по видобуванню та переробці залізної руди: Південний, Новокриворізький, Центральний, Північний, Інгулецький. Спеціалізацію області визначає наперед чорна металургія. Вона представлена 30 підприємствами і об’єднаннями. В області Дніпропетровський та Нижньодніпровський трубопрокатні та Нікопольський та Новомосковський трубні заводи. Розвивається коксохімічна, хімічна та нафтохімічна промисловість, тісно повязана з чорною металургією. Найбільші підприємства хімічної промисловості: дніпропетровське виробниче обєднання “Дніпрошина”, дніпродзержинське виробниче обєднання “Азот” та ін. На місцевій металургійній базі створено металомістке машинобудування, яке представлено виробництвом гірничих та ковальсько-пресових машин, магістральних вагонів, бурякозбиральних комбайнів, баштових кранів, машин та устаткування для харчової, лісової, паперової, комбікормової та інших галузей промисловості. Розвинуті хімічна, електротехнічний, комунальне та інші галузі машинобудування. Швидкими темпами розвивається промисловість будівничих матеріалів. Провідні галузі харчової промисловості розміщено по всій області (борошно-мельно-круп’яна, олійно-жирова, макаронна, м’ясна, молочна, пивоварна). В Дніпропетровській області 15 комбікормових заводів. Легка промисловість спеціалізується на випуску верхнього трикотажу (Дніпропетровськ), шкіряного взуття (Кривий Ріг), швейних виробів тощо. Деревообробна та паперова промисловість працюють на довізній сировині. У Дніпропетровську працює одна з найбільших на Україні паперова фабрика, а також меблевий комбінат.

На терирорії області сформувалися три промислові вузли. Промислову основу Дніпропетровського вузла становить чорна металургія та тісно повязане з нею машинобудування та хімічна промисловість. З інших галузей значне місце займає легка, меблева та будівельних матеріалів промисловість.

У структурі промислового виробництва Криворізького вузла переважають залізорудна промисловість та гірничорудне машинобудування у поєднанні з легкою та харчовою промисловістю.

Дніпродзержинський вузол виділяється металургією, хімічною та машино-будівною галузями. Їх доповнює легка, харчова, будівельних матеріалів та деревообробна промисловості.

Сільські угіддя займають 2522 тис. га. Площа зрошувальних земель – 237.5 тис. га , осушених – 0.7 тис. га. Найбільші зрошувальні системи області:Криворізька, Нікопольська, Марганецька. Провідна культура – озима пшениця, вирощують також ярий ячмінь, кукурудзу та зерно, просо, гречку. З технологічних – сонячник, південні коноплі, сою. Значні площі під кормовими культурами (однорічні та багаторічні трави, кукурудза на силос та зелений корм, кормові корнеплоди тощо, а також під овоче-баштанними культурами і картоплею. Розвиваються садівництво (яблуні, вишні, груші), виноградарство та ягідництво. У тваринництві провідною галуззю є скотарство м’ясо-солочного напряму, розвиваються свинарство, вівчарство, птахівництво, рибництво.

Компонентна структура природно-ресурсного потенціалу Дніпропетровської області

Сумарний потенціал % , від сумарного по Україні

Потенціал ресурсів[4]

Мінеральних

Водних

Земельних

Лісових

Фауністичних

Природно-рекреаційних

10,9

68,9

4,8

21,3

0,3

0,4

4,3


Страница: