Суть прогнозування в тім, що оцінка приймає вид постійного відстеження, а не періодичних заходів. Незалежно від використовуваного методу, прогнози являють собою визначені наближення і не повинні розглядатися як абсолютно вірний результат. Надійність прогнозу визначається ймовірністю настання прогнозованої події, тобто реалізації відповідної прогностичної оцінки. Чим вони вище, тим і вище надійність.

Точність і надійність прогнозів є значною мірою умовними показниками. Прогнози спираються на цілу систему методів, серед яких, статистичні методи прогнозування займають важливе місце. Важливу роль при статистичному підході до прогнозування визначають числові параметри, що стають безпосереднім інструментом прогнозування. Розташовуючи статистичними даними, можна одержати варіанти прогнозу, що відповідають визначеним умовам і гіпотезам. Статистична модель переслідує одну мету – не замінити судження й досвід фахівця, а дати йому в руки інструмент, що дозволяє більш глибоко проникнути в істину досліджуваних явищ, інструментом у яких є узагальнена і приведена в систему, різноманітна статистична інформація.

Одержувані прогнози мають сенс тільки в рамках тих умов, гіпотез і пропозицій, що були враховані при їхньому застосуванні для прогнозування.

Зробивши оцінку чисельності персоналу неважко помітити, що чисельність персоналу підприємства за останні три роки сильно змінилася в позитивну сторону. Причому значне збільшення чисельності відбулося в середині 2000 року.

Як би там не було, але успіх організації безсумнівно залежить від наявності необхідних службовців, у необхідний час на правильно обраних посадах.

Успіхи прогнозування значною мірою залежать від особливостей і ступеня дослідження об'єкта прогнозу. Не можна успішно прогнозувати динаміку того об'єкта, сутність і особливості якого вивчені недостатньо, не з'ясовані його зв'язки з іншими економічними категоріями. Тому важливою умовою успішного прогнозування динаміки потреб у засобах виробництва є попереднє рішення ряду методологічних і теоретичних питань: співвідношення прогнозу й плану; виявлення сутності потреб і їхня класифікація; установлення факторів, що визначають обсяг і структуру потреб у засобах виробництва.

Розроблена концепція розвитку трудових ресурсів ТОВ “МКТ”, яка гарантує стабільний розвиток на ринку надання послуг у галузі зв’язку; прибутковість і функціонування підприємства ТОВ “МКТ”, безперервний розвиток персоналу підприємства.

Список посилань

1. Конституція України від 21 червня 1998 р.

2. Кодекс законів про працю.

3. Закон України «Про оплату праці».

4. Закон України «Про підприємства».

5. Закон України « Про зайнятість».

6. В.Р. Веснин «Практический менеджмент персонала»; пособие по кадровой работе; Москва 1998.

7. Волгин А. П. Управление персонал в условиях рыночной экономики: Учебник – М: 1992 г.

8. Генкин Б.М. Основы управления персоналом: Учебник – М: 1996 г.

9. Гончарук В.А. Развитие предприятия. – М.:Дело, 2000. – 208 с.

10. Горелова В.Л. Мельникова Е.Н. Основы прогнозирования: Учебное пособие – И: Высш. шк., 1986 г.

11. Громова Н.Н. Кадровое прогнозирование: Учебник – М: 1993 г.

12. В.А. Дятлов, А.Я. Кибанов, В.Т. Пихало «Управление персоналом»; учебное пособие для вузов; Москва 1998.

13. Жан Марк ле Галль «Управление людскими ресурсами»; Москва 1995.

14. Кибанов К.И. «Управление персоналом организации»

15. Костин Л.А. «Справочник по трудовым ресурсам».

16. М. Мескон, М. Альберт «Основы менеджмента»;Москва 1995.

17. Новицкий А.Г. Население и трудовые ресурсы. Справочник. Москва: Мысль. 1991 год.

18. Одегов Ю.Г. Журавлев П.В. Управление персоналом.- М: Учебник 1997г.

19. Поляков И.А., Ремизов К.С. «Справочник экономиста по труду».

20. Прогнозирование-планирование – М: Крылья, 1997 г.

21. Половников В.А. Попова Н.В. Обобщенные и комплексные модели прогнозирования – М: Учебное пособие 1985 г.

22. Сергеевский В.Н. Прогнозирование производственных потребностей – М: 1986 г.

23. Смирнов А.Д. Планирование социального развития коллектива, производственного объединения – М: Экономика, 1987 г.

24. Синяев Д.М. Прогнозирование развития коллектива – М: Экономика, 1994г.

25. Травин В.В. Дятлов В.А. Основы кадрового менеджмента – М: Дело, 1995г.

26. Травин В.В. Дятлов В.А. Менеджмент персонала предприятия – М: Учебник, 1998 г.

27. Управление организацией/Под ред. А.Г. Порнева, З.П. Румянцевой, Н.А. Саломатина. – М.:ИНФРА-М,1999. – 669 с.

28. Четыркин Е.М. Статистические методы прогнозирования – М: Статистика 1986 г.

29. Черныш Е.М. Молчанова Н.П. Новикова А.А. Салтыкова Т.А. Прогнозирование и планирование в условиях рынка – М: Учебное пособие, Приор., 1999 г.

30. Г.В. Щекин «Теория и практика и практика управления персоналом»; учебно-методическое пособие; Киев 1998.

31. Г.В, Щекин «Основы кадрового менеджмента»; учебник; Киев 1999.

32. Г.В. Щекин «Как эффективно управлять людьми: психология кадрового менеджмента; Киев –1999.